Конкурс з української мови

Відділ освіти Нікопольської райдержадміністрації

Капулівська ЗОШ І- ІІІ ступенів

Казка – це диво,

сповнене краси

(урок позакласного читання у 3 класі)

                                                                                       Підготувала

вчитель початкових класів

Щуренко Людмила Дмитрівна

Мета: удосконалювати вміння творчо працювати над текстом; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати смислову та образну пам’ять, вміння узагальнювати; розвивати кмітливість, швидкість мислення, творчі можливості учнів; виховувати любов до художнього слова.

Обладнання: ілюстрації, відеозапис казки, картки, презентація.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Слайд 1

-Діти, світ, у якому ви живете, дуже чарівний, загадковий та прекрасний. А знаєте чому? Ні? А тому що поряд з вами казка. Казка супроводжує вас від самого першого дня вашого життя! Ваші мами, бабусі, дідусі, сестрички і татусі розповідали вам казки. І робили вони це не просто ради забавки, а для того, щоб навчити, бо як мовить народна мудрість: «Казка вчить, як на світі жить».

Слайд 2

ІІ. Актуалізація знань учнів.

Слайд 3

-         А що ж таке казка?

-         Які казки ми називаємо народними?

-         Які види казок ми знаємо?

Слайд 4

ІІІ. Основна частина.

1.     Чарівні казки.

-Діти, сьогодні ми поринемо у світ чарівних казок. Звичайно, ви їх чули, читали дуже багато. А чому ці казки називають чарівними?

Слайд 5, 6, 7.

2.      Гра «Упізнай казку»

Слайд 8,9

ü Стали її брати, бачать – у неї ніжка зламана. Вона взяла її, принесла додому, зробила їй гніздечко, обкладали його пір’їнками, посадили в нього качечку, а самі знову по гриби пішли.

Слайд 10,11

ü - Телесику, телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити! Телесик почув:

- Ближче, ближче, човнику, до бережка,- це ж моя матінка снідати принесла!

Слайд 12, 13

ü От і почали вони битися – аж земля гуде. Що розбіжиться змій та вхопить зубами Кирила, То так кусок смоли й вирве, що розбіжиться та вхопить, то так жмуток конопель і вирве.  А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю.

Слайд 14, 15

ü - Дівко, дівко, відчини!

Вона відчинила.

-         Дівко, дівко, пересади через поріг!

Дівчина пересадила.

-         Дівко, дівко, дай мені вечеряти!

Дівчина нагодуваля кобилячу голову.

-         Дівко, дівко, влізь мені в праве вухо, а вилізь в ліве!

3.     Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій уклоніться

За щасливий день вчорашній.

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте

4.     Опрацювання української народної казки «Івасик-Телесик»

Слайд 16

-         Сьогодні ми згадаємо, а , можливо, і познайомимося з українською народною казкою «Івасик-Телесик».

Ø Перегляд мультфільму.

Слайд 17

Ø Словникова робота.

Слайд 18

Кулешик, куліш -  страва української кухні, зварена з пшоняних круп.

Призьба - невеличкий зовнішній виступ у вигляді земляного насипу, влаштований з одного або кількох боків будівлі.

Слайд 19

Лопата – в даному випадку знаряддя для подачі посуду до печі.

Слайд 20

Призьба - невеличкий зовнішній виступ у вигляді земляного насипу, влаштований з одного або кількох боків будівлі.

Ø Аналіз побаченого.

-         Хто є героями казки?

-         Назвіть позитивних героїв.

-         Що можна сказати про Зміївну?

-         Чи допомогли  Телесику гуси?

-         Що можна сказати про ставлення Телесика до гусеняти?

-         Чого навчає нас ця казка?

-         Чому ця казка є чарівною?

Ø Читання уривків казки за ролями.

1.  Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто наc й до смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда:

— Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!

  Дід спершу не хотів, а баба все просить та просить. Послухався він, поїхав, вирубав деревинку, зробив колисочку... Положила баба ту деревинку в колисочку, колише й пісню співає:

Люлі-люлі, Телесику,

Наварила кулешику,

Буду тебе годувати.

(Автор, дід та баба)

2. — Гляди ж, сину, як я кликатиму, то пливи до бережка, а як хто чужий, то пливи далі!

От мати наварила йому снідати, принесла до берега та й кличе:

Телесику, Телесику!

Приплинь, приплинь до бережка!

Дам я тобі їсти й пити!

Телесик почув.

— Ближче, ближче, човнику, до бережка! Це ж моя матінка снідати принесла.

(Мати, автор, Телесик)

3. А змія приходить до берега та знов товстим голосом:

Телесику, Телесику!

Приплинь, приплинь до бережка!

Дам я тобі їсти й пити!

А він почув, що не материн голос, та махнув весельцем:

— Пливи, пливи, човнику, далі! Пливи, пливи, човнику, далі! Човник і поплив далі.

Змія бачить, що нічого не вдіє, та пішла до коваля:

— Ковалю, ковалю! Скуй мені такий тоненький голосок, як у Телесикової матері!

Коваль і скував. Вона пішла до бережка й стала кликати:

Телесику, Телесику!

Приплинь, приплинь до бережка!

Дам я тобі їсти й пити!

А він думав, що то мати.

— Ближче, ближче, човнику, до бережка! То ж мені матінка їсти принесла!

(Автор, змія, Телесик)

4. От змія сама відчинила хату, повходили гості, посідали за стіл. Відслонила змія заслінку, вийняла з печі, та й їдять — думали, що то Телесик. Попоїли добре, повиходили надвір та й качаються по траві.

— Покочуся, повалюся, Телесикового м'ясця наївшись!

А Телесик із явора:

— Покотіться, поваліться, Оленчиного м'ясця наївшись!

Вони слухають... Де це? Та знов:

— Покочуся, повалюся, Телесикового м'ясця наївшись.

А він знову:

— Покотіться, поваліться, Оленчиного м'ясця наївшись!

Вони далі:

— Що воно таке?

(Автор, гості, Телесик)

ІV. Підсумок.

-         Які казки називаємо чарівними?

-         З якою казкою сьогодні працювали?

V. Оцінювання.

VI. Домашнє завдання.

 Взяти у бібліотеці казку та прочитати. Намалювати малюнки до будь-якого уривку.