Презентація "Правила ввічливості"

Презентація "Правила ввічливості"

Правила ввічливості

Відділ освіти Нікопольської райдержадміністрації

Капулівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Правила ввічливості 

(усний журнал для учнів 1-4 класів)

  

Підготувала

 вчитель початкових класів

Щуренко Людмила Дмитрівна

Мета. Узагальнити знання учнів про правила ввічливості. Вчити користуватись ввічливими мовними формами, стежити за правильністю своєї мови. Виховувати шанобливе ставлення до старших та прищеплювати навички культури поведінки вдома, в школі, в громадських місцях. Вчити ввічливо ставитись до людей.

 Обладнання. Ілюстрації про культуру поведінки, сторінки усного журналу,   комп’ютер, мультимедійна презентація.

Хід заняття

  

 І. Організація класу .

- Доброго дня, любі малята, милі хлопчики й дівчата.  Сьогодні ми зібралися єдиною дружною родиною, щоб поговорити про дуже важливі речі. Вам уже цікаво? І мені теж. Але не можу я сама розібратися, потрібна ваша допомога. Ось у мене є конверт, у ньому лист, але не звичайний, а зачарований. Допоможете? (Група обраних дітей відкриває конверт, у  ньому завдання).

ІІ. Повідомлення теми та мети.

-          Погляньте , тут щось є. Та це ж завдання.  Ану давайте почитаємо.

(Діти зачитують завдання: « Серед поданих букв закресліть кожну третю літеру і ви зможете прочитати тему сьогоднішнього заняття»

Прзавяилиа вгвікчлчивцосьтіє

  В нашій мові є багато різних слів: це і імена людей, і назви предметів, різних явищ, але є серед них є особливі слова – «чарівні».

                                  До всіх сердець, як до дверей,

                                  Є ключики малі.

                                  І кожен легко підбере,

                                  Якщо йому не лінь.

                                  Ти, друже, мусиш знати їх,

                                  Запам’ятать неважко –

                                  Маленькі ключики твої –

                                  «Спасибі» і «Будь ласка».

ІІІ. Робота за темою.

     – Діти, що ж це за чарівні слова?

     – Так що ж таке ввічливість?

  Давайте поглянемо на дошку і спробуємо слова скласти в речення,  тоді й дізнаємося що це таке.

     Ввічливість – це мистецтво людського спілкування, це вміння делікатно і люб’язно ставитись до людей. Про це мистецтво ми сьогодні поведемо мову. А чому так важливо знати мистецтво спілкування? Сьогодні ми перегорнемо декілька сторінок дуже цікавого журналу:

1.                Звідки прийшов звичай вітатися?

2.                Казкова сторінка

3.                Словничок чемної людини.

4.                Правила ввічливості.

5.                Бліц-турнір.

6.                Скринька народної мудрості.

7.                Поетична.

1 сторінка. «Звідки прийшов звичай вітатися?» (Виступ учнів).

     Звичай вітатися прийшов до нас із сивої давнини, а вітальні слова і жести також мають свою історію.

     Так, на Русі бажали один одному здоров’я, у Китаї своєрідною формою привітання було запитання «Чи ти їв?», у Монголії – «Як ведеться твоїй худобі?». Стародавні перси, вітаючись, бажали один одному: «Будь веселий!» У Середній Азії люди під час зустрічі   віталися   короткою   фразою «Мир вам!» або «Мир вам і достаток!»

     Здавна в Україні в сільській місцевості існує добра традиція:  вітатися  з  людьми   незалежно  від близькості  знайомства.  У  місті  сьогодні   прийнято вітатися з мешканцями свого будинку, навіть якщо ми з ними безпосередньо не знайомі. В Україні й досі поширеним є привітання «за козацьким звичаєм». Зустрівшись у гостях, добрі зна¬йомі обіймаються і цілуються. Давніми формами вітання під час зустрічі в Україні здавна були: «Здоров будь!», «Здоров будь з неділею (понеділком, у хату)», «Здоровенький був», «Доброго здоров’я», «Щасти доле».

     Вітаючись, ми зичимо іншому щасливого дня, ранку чи вечора, бажаємо здоров’я або миру. «Мир вам!», «Я прийшов до вас з миром» тощо. Саме тому й нині першим вітається той, хто наближається (чи входить до приміщення). Бажанням дати зрозуміти, що «я не озброєний», – пояснюється й сучасне рукостискання.

     За часів середньовіччя народився також звичай знімати капелюх (лицарі знімали капелюх, демонструючи цим свої добрі наміри і довіру до іншої людини). Мушкетери знімали капелюхи з пишним пір’ям, бо так низько вклонялися, що капелюх міг впасти з голови. Ось тому й нині зберігся звичай простягати руку для рукостискання та знімати капелюх на знак особливої поваги.

     Вважається неввічливим вітатися байдуже, не дивлячись у вічі, або, навпаки, нав’язливо, з надто міцним рукостисканням. Привітання має бути теплим, з усмішкою, висловлювати бажання спілкуватися й надію на взаємність з боку співрозмовника, засвідчувати вашу привітність. Бути привітним – означає радіти іншому, а доброзичливим – бажати добра.

     – А як ви вітаєтесь?

2 сторінка. Казкова сторінка.

-         Діти, до нас завітала добра Фея-чарівниця і хоче розповісти дуже цікаву та повчальну казочку.

(Перегляд казки про ввічливість)

Обговогення.

-         Чи сподобалася вам, мої любі, казочка?

-         А чим?

Гра «Мікрофон».

-         А чого навчає  нас ця казочка?

-         Молодці! Отже ми готові перегорнути наступну сторінку.

    3 сторінка. «Словничок чемної людини».( Робота в групах)

 (Скласти словник привітань і прощань,  подяки, вибачення, звертання).

                  Привітання                            Прощання

               Доброго ранку!                    До побачення!

               Добрий ранок!                     На добраніч!

               Добридень!                          Бувайте здорові!

               Доброго дня!                       На все добре!

               Доброго вечора!                  Всього найкращого!

               Доброго здоров’я!

               Здрастуйте!

    

         Подяка                     Вибачення                           Звертання

     Дякую!                       Даруйте!                          Скажіть, будь ласка!

     Щиро дякую!            Перепрошую!                  Будьте ласкаві!

     Дуже вдячний!          Вибачте!                          Дозвольте запитати!

     Спасибі!                     Пробачте, будь ласка!    Поясніть, будь ласка!

4 сторінка. «Правила ввічливої людини».

- Діти, а наступна сторінка теж дуже цікава . Ми з вами складемо правила ввічливої людини. Кожен буде виходити, брати ось таку смужку, зачитувати правило та кріпити на сторінку.

-        Слова вітання промовляй чітко і ясно.

-        Не перебивай людину, що розмовляє.

-        Не втручайся в чужу розмову, не вибачившись.

-        Не показуй пальцями на інших.

-        Не забудь зняти шапку, коли заходиш у приміщення.

-        Поступись місцем людям похилого віку.

-        Не забудь вибачитись, коли когось штовхнув.

-        Не забувай першим вітатися зі старшими.

-        Не кричи і не підвищуй голосу, коли розмовляєш.

-        Не  хвались першим, нехай люди тебе похвалять.

-        Не розмахуй руками, коли говориш.

-        Не тримай руки в кишенях під час розмови.

-        Не поспішай першим сісти за стіл.

-        Не розмовляй під час їжі.

-        Не повторюй дуже часто «Я».

-        Не забувай правило: «Спочатку подумай, потім говори».

-        Не передражнюй товаришів.

-        Не вказуй пальцем на будь-кого або на будь-що.

-        Не сідай раніше за старшого без його дозволу.

-        Не забувай зняти шапку, входячи до приміщення.

-        Не роби вигляд в автобусі чи тролейбусі, що не помічаєш людину похилого віку, що стоїть.

-        Не забувай вибачитись, якщо ти кого-небудь ненавмисне штовхнув.

-        До незнайомих і старших звертайся на «Ви».

   

           5 сторінка.      Запитання (бліц-турнір).

-        Ви йдете з товаришем. Він привітався з незнайомою тобі людиною. Чи треба вітатися вам? (Так).

-        Хто вітається першим? (Першим вітається той, хто ввічливіший і вихованіший. Але за сучасним етикетом, першим вітається молодший зі старшим, чоловік із жінкою, учень з учителем, дитина з дорослим).

-        Якщо ви побачили в другому кінці автобуса своїх друзів? Чи треба з ними вітатися? Як це зробити? (Можна привітатись кивком голови).

-        Чи треба вітатись з незнайомою людиною, якщо хочете про щось запитати?. (Так).

-        Якщо вас хтось обганяє, хто вітається першим? (Незалежно від статі, віку і посади вітається першим той, хто обганяє).

-        Чи треба вітатися з продавцями, листоношами? (3 продавцями магазинів, листоношами слід вітатися, якщо ви маєте з ними справу постійно).

-        Чи треба вітатися з тими вчителями, що у вас не ведуть уроки?   ( Є шкільне правило – з усіма вчителями вітайся).

   6 сторінка. «Скринька народної мудрості».

-        Справжня ввічливість полягає в доброзичливому ставленні до людей. (Ж.-Ж. Русо).

-        Жодна причина не вибачає неввічливості. (Т. Шевченко).

-        Ніщо не дається людині так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість.

-        Гостре словечко коле сердечко.

-        Удар забувається, а слово пам’ятається.

    7 сторінка. «Поетична».

     – А тепер хочу перевірити, чи знаєте ви слова ввічливості.

               Розтопить серце всякого

               Сердечне слово…(«Дякую»).

                                  Якщо ти їсти вже не в силах,

                                  То скажеш мамі що? («Спасибі»).

               Зеленіє навіть пень,

               Як почує: («Добрий день»).

                                  Коли згасає сонце у росі

                                  Й зоря лягає лагідно на плечі,

                                  Серед знайомих, рідних голосів

                                  Ми чуємо привітне: («Добрий вечір»).

               Щоб знову зустрітись в годину призначену,

               Щиро кажу я усім: («До побачення»).

    

 IV.   Підсумок заняття.

     – Чому ви сьогодні навчились?

     – Що таке ввічливість?

     – Чи кожна людина може стати ввічливою?

                                  Навчились старших поважать

                                  І малюків не ображать.

                                  Вітатись чемно з усіма –

                                  За вас радію недарма!