Урок християнської етики в 4 класі "Дари Божої мудрості. Про таланти людини, її творчі здібності"

Відділ Нікопольської райдержадміністрації

Капулівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

                    

        Дари Божої мудрості.

       Про таланти людини,

          її творчі здібності

( урок християнської етикив 4 класі)

Підготувала

 вчитель початкових класів

Щуренко Людмила Дмитрівна

Мета. Дати уявлення про людські здібності як дар Божий; сформувати позитивне ставлення до повчань Святого Письма; настанов мудрих людей щодо людських здібностей і талантів; розширювати кругозір, уміння  аналізувати вчинки; розвивати мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати почуття вдячності і відповідальності за подаровані Богом таланти, прививати любов до праці.

Обладнання: підручник «Дорога мудрості» для 4 класу, робочий  зошит, таблиця із зашифрованою темою уроку, відео записи.

Хід уроку

І.Організаційний момент.

- Доброго дня, любі діти. Сідайте за парти тихенько та слухайте уважно, працюйте старанно.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

-         Огляньтеся довкола, вигляньте у віконце. Чи все вам подобається?

Гра «Мікрофон»

 - Що саме вам подобається? (Діти по черзі називають предмети, рослини, явища природи,……)

- А хто це все створив?

- Так. Це все створили люди та природа.

ІІ. Оголошення теми й мети.

-         Початком створення цієї краси була Божа милість, бо саме Бог послав нам ці дари, а ми повинні їх уміло використовувати.

Дізнатись як саме звучить тема нашого уроку ви зможете, склавши пазл.

(Дари Божої мудрості)

Сьогодні ми спробуємо розібратися що таке талант людини, творчі здібності. Чи всі їх мають.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- А навіщо ми будемо говорити про це? (Відповіді дітей)

- Так. Ви, дійсно, праві, щоб уміло їх використовувати на користь ближнім, служити ними Богові.

- Чи можна сказати, що природа талановита?

- У чому це проявляється?

 ІV. Вивчення нового матеріалу.

- Людина – частина природи, а, значить теж талановита.

Перегляд та обговорення біблейської притчі про талант.

   За сюжетом, якийсь багатий пан відправляється в далеку країну і залишає своїх рабів справлятися без нього. Перед від`їздом пан роздає рабам монети - таланти, причому ділить їх не порівну. Так, одному рабу дісталося цілих п`ять талантів, а другому - два, а третьому - всього один. Роздавши дари, пан велів рабам неодмінно пустити їх в хід і примножити. Потім він поїхав, а раби залишилися з грошима. Минуло багато часу, і пан повернувся з далекої країни. Насамперед він скликав усіх трьох рабів і зажадав з них строгий звіт: як і на що вони вжили дане їм стан. розпорядження талантами Перший раб, у якого було п`ять талантів, примножив їх удвічі - їх стало десять. Пан похвалив його.  Другий, якому було дано два таланти, теж розпорядився ними мудро - тепер у нього стало їх в два рази більше. Цей раб теж удостоївся похвали від пана. Настала черга третього тримати відповідь. І приніс він з собою тільки один талант - той, що господар дав йому перед від`їздом. Раб пояснив це так: «Пане, я злякався твого гніву і вирішив зовсім нічого не робити. Замість цього зарив свій талант в землю, де він пролежав довгі роки, і тільки зараз я дістав його ». Почувши такі слова, пан страшно розгнівався: назвав раба ледачим і лукавим, забрав у нього єдиний талант і прогнав непридатного геть. Потім він віддав цю монету першому рабу - тому, який п`ять талантів перетворив в десять. Свій вибір господар пояснив тим, що має багато завжди отримає ще, а що не має втратить останній. Ось таку історію розповідає притча про таланти.

- Чого вчить нас ця притча?

- Так. Людина, яка не працює, ліниться, ніколи не стане заможною, відомою.

- Що ж це за дари Божої мудрості?

Гра «Шифрувальник»

(Об’єднати дітей у дві групи. Кожна повинна розшифрувати слово, виконавши математичні дії.)

Таня-ня+лама-ма+на-а+так-ак=

Зуб-уб+дід-д+бак-ак+ніс+ть=

Гра «Продовж речення»

     І варіант

  Талант – це –(високий рівень обдарованості, природний хист людини до певного виду діяльності; видатні природні здібності людини до діяльності в якійсь галузі та уміння, які розвиваються з набуттям навичок і досвіду).

ІІ варіант

  Здібність – це -( індивідуально-психологічні особливості людини, що виявляються в діяльності і є умовою її успішного виконання).

V/Фізкультхвилинка "Україно, ми твоя надія"

Самопрезентація «Я – талановитий (талановита), бо……..» (розповіді дітей про власні таланти)

-         Молодці. А хто вам допомагає розкривати свої таланти?

-         Де ви це можете зробити?

     Прослуховування вірша Надії Красоткіної «Талант — це здібності природні» у виконання автора.

Талант — це здібності природні

Талант — це здібності природні,

Обдарування, справжній хист.

Хоч ти не бачиш їх сьогодні,

Бо ще малий на вік і зріст,

Та є в тобі обдарування,

Вони у кожного з нас є.

Лише потрібне намагання

Знайти в своїй душі своє.

Ну, щось таке, що серцю миле,

Що ти робив би день і ніч.

І був від цього ти на крилах,

Й завжди б летів зорі навстріч.

Це може бути що завгодно:

Малюнок, пісня чи шиття.

Те, що для серденька природно,

На що поклав би ти життя.

Ти можеш гарно танцювати,

А чи ростити десь сади,

Плести гачком, вірші складати,

Але без діла не сиди.

Талант — це здатність те робити,

Чому тебе ніхто не вчив.

Талант, як сонце щиро світить,

Лише в собі б його відкрив.

Якщо відкриєш дар у себе,

Його відразу розвивай.

Не жди, що прийде манна з неба,

І від безділля не страждай,

А вчись, працюй, трудися в поті,

Щоб дар, талант свій зберегти.

І щогодини будь в роботі,

Щоб краще вміти і змогти.

Тоді талант розквітне щиро

І будеш ти на висоті.

З собою будеш жити в мирі,

Все буде добре у житті.

Талант — це дар, будь вдячний долі,

Якщо його знайдеш в собі.

Тому старанно вчися в школі,

Будь у постійній боротьбі.

VІ. Підсумок уроку.

Вдома ви опрацьовували текст «Найбільший талант» та підготували за ним сценку.

Сценка «Найбільший талант»

Оленка: Сьогодні на уроці вчителька розповіла нам про композитора Моцарта. Я давно граю його твори, а тільки сьогодні зрозуміла, який він геніальний. Зовсім маленьким, у три роки, він почав грати на клавесині, а згодом ще й на скрипці та органі. Моцарт писав музику та виступав з концертами перед королями та їх родинами. Хлопчик був такий маленький, що коли сидів за клавесином, його ніжки не діставали до підлоги. Його музика вражала своєю досконалістю. Ми на уроці слухали уривки з його симфоній. Вони прекрасні!

Тато: Я знайомий з творами Вольфганга Амадея Моцарта – геніального австрійського композитора. Він жив у ХУІІІ сторіччі в містечку Зальцбург. У дитинстві я теж учився у музичній школі й грав його сонати, прелюдії. На уроках ми слухали фрагменти із його опер «Чарівна флейта» та «Одруження Фігаро». Вони зачаровували нас своєю красою, віртуозністю, майстерністю. Обов’язково відвідаємо разом з тобою філармонію, щоб послухати музику Моцарта. І ти відчуєш, що таке симфонія у «живому» виконанні.

Оленка: Тату, а звідки у маленького хлопчика такі здібності? Вчителька сказала, що це – дар Божий. Це дійсно так? Чому не кожному дано бути композитором або художником? Я стільки часу віддаю музичним заняттям, мені інколи дуже важко, а результатів особливих не бачу. У мене, мабуть, немає таланту?

Тато: Ну, Оленко, кожна людина по-своєму талановита: одна гарно співає, друга малює, третя прекрасно танцює, а хтось пише чудові вірші. Дійсно, здібності, талант – це дарунок Божої мудрості, його ще називають «іскоркою Божою». Але й від людини багато чого залежить. Тільки праця над собою і терплячість дадуть можливість розвинути талант, щоб з маленької іскорки спалахнув вогонь, зігрів інших і дав їм світло. А без наполегливої праці талант не розквітне, згодом може й «загинути». Іскра Божа може згаснути.

Оленка: Мені здається, що у мене немає жодного таланту. Граю на фортепіано не дуже добре, не дуже гарно співаю, і з малюванням не складається. Ходила на фігурне катання – і теж не мала успіху. Невже щось у мені не так?

Мама: Оленко, не обов’язково, щоб здібності проявлялися у дитинстві, багато людей розкривають свої таланти протягом життя. Але найбільший талант – це бути доброю, милосердною, чесною людиною. Такий талант приносить усім людям добро і користь. А мені здається, що ти дівчинка добра, чемна, умієш співчувати, це і є найліпші твої таланти, і їх треба берегти та примножувати.

Тато: А щодо музики: вчись наполегливо – і будеш мати успіх.

-         Чого вчить нас це оповітання?

-         Який найголовніший талант?

VІІ. Домашнє завдання.

 Намалювати листівку до Дня вчителя.

Презентація "Правила ввічливості"

Презентація "Правила ввічливості"

Правила ввічливості

Відділ освіти Нікопольської райдержадміністрації

Капулівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Правила ввічливості 

(усний журнал для учнів 1-4 класів)

  

Підготувала

 вчитель початкових класів

Щуренко Людмила Дмитрівна

Мета. Узагальнити знання учнів про правила ввічливості. Вчити користуватись ввічливими мовними формами, стежити за правильністю своєї мови. Виховувати шанобливе ставлення до старших та прищеплювати навички культури поведінки вдома, в школі, в громадських місцях. Вчити ввічливо ставитись до людей.

 Обладнання. Ілюстрації про культуру поведінки, сторінки усного журналу,   комп’ютер, мультимедійна презентація.

Хід заняття

  

 І. Організація класу .

- Доброго дня, любі малята, милі хлопчики й дівчата.  Сьогодні ми зібралися єдиною дружною родиною, щоб поговорити про дуже важливі речі. Вам уже цікаво? І мені теж. Але не можу я сама розібратися, потрібна ваша допомога. Ось у мене є конверт, у ньому лист, але не звичайний, а зачарований. Допоможете? (Група обраних дітей відкриває конверт, у  ньому завдання).

ІІ. Повідомлення теми та мети.

-          Погляньте , тут щось є. Та це ж завдання.  Ану давайте почитаємо.

(Діти зачитують завдання: « Серед поданих букв закресліть кожну третю літеру і ви зможете прочитати тему сьогоднішнього заняття»

Прзавяилиа вгвікчлчивцосьтіє

  В нашій мові є багато різних слів: це і імена людей, і назви предметів, різних явищ, але є серед них є особливі слова – «чарівні».

                                  До всіх сердець, як до дверей,

                                  Є ключики малі.

                                  І кожен легко підбере,

                                  Якщо йому не лінь.

                                  Ти, друже, мусиш знати їх,

                                  Запам’ятать неважко –

                                  Маленькі ключики твої –

                                  «Спасибі» і «Будь ласка».

ІІІ. Робота за темою.

     – Діти, що ж це за чарівні слова?

     – Так що ж таке ввічливість?

  Давайте поглянемо на дошку і спробуємо слова скласти в речення,  тоді й дізнаємося що це таке.

     Ввічливість – це мистецтво людського спілкування, це вміння делікатно і люб’язно ставитись до людей. Про це мистецтво ми сьогодні поведемо мову. А чому так важливо знати мистецтво спілкування? Сьогодні ми перегорнемо декілька сторінок дуже цікавого журналу:

1.                Звідки прийшов звичай вітатися?

2.                Казкова сторінка

3.                Словничок чемної людини.

4.                Правила ввічливості.

5.                Бліц-турнір.

6.                Скринька народної мудрості.

7.                Поетична.

1 сторінка. «Звідки прийшов звичай вітатися?» (Виступ учнів).

     Звичай вітатися прийшов до нас із сивої давнини, а вітальні слова і жести також мають свою історію.

     Так, на Русі бажали один одному здоров’я, у Китаї своєрідною формою привітання було запитання «Чи ти їв?», у Монголії – «Як ведеться твоїй худобі?». Стародавні перси, вітаючись, бажали один одному: «Будь веселий!» У Середній Азії люди під час зустрічі   віталися   короткою   фразою «Мир вам!» або «Мир вам і достаток!»

     Здавна в Україні в сільській місцевості існує добра традиція:  вітатися  з  людьми   незалежно  від близькості  знайомства.  У  місті  сьогодні   прийнято вітатися з мешканцями свого будинку, навіть якщо ми з ними безпосередньо не знайомі. В Україні й досі поширеним є привітання «за козацьким звичаєм». Зустрівшись у гостях, добрі зна¬йомі обіймаються і цілуються. Давніми формами вітання під час зустрічі в Україні здавна були: «Здоров будь!», «Здоров будь з неділею (понеділком, у хату)», «Здоровенький був», «Доброго здоров’я», «Щасти доле».

     Вітаючись, ми зичимо іншому щасливого дня, ранку чи вечора, бажаємо здоров’я або миру. «Мир вам!», «Я прийшов до вас з миром» тощо. Саме тому й нині першим вітається той, хто наближається (чи входить до приміщення). Бажанням дати зрозуміти, що «я не озброєний», – пояснюється й сучасне рукостискання.

     За часів середньовіччя народився також звичай знімати капелюх (лицарі знімали капелюх, демонструючи цим свої добрі наміри і довіру до іншої людини). Мушкетери знімали капелюхи з пишним пір’ям, бо так низько вклонялися, що капелюх міг впасти з голови. Ось тому й нині зберігся звичай простягати руку для рукостискання та знімати капелюх на знак особливої поваги.

     Вважається неввічливим вітатися байдуже, не дивлячись у вічі, або, навпаки, нав’язливо, з надто міцним рукостисканням. Привітання має бути теплим, з усмішкою, висловлювати бажання спілкуватися й надію на взаємність з боку співрозмовника, засвідчувати вашу привітність. Бути привітним – означає радіти іншому, а доброзичливим – бажати добра.

     – А як ви вітаєтесь?

2 сторінка. Казкова сторінка.

-         Діти, до нас завітала добра Фея-чарівниця і хоче розповісти дуже цікаву та повчальну казочку.

(Перегляд казки про ввічливість)

Обговогення.

-         Чи сподобалася вам, мої любі, казочка?

-         А чим?

Гра «Мікрофон».

-         А чого навчає  нас ця казочка?

-         Молодці! Отже ми готові перегорнути наступну сторінку.

    3 сторінка. «Словничок чемної людини».( Робота в групах)

 (Скласти словник привітань і прощань,  подяки, вибачення, звертання).

                  Привітання                            Прощання

               Доброго ранку!                    До побачення!

               Добрий ранок!                     На добраніч!

               Добридень!                          Бувайте здорові!

               Доброго дня!                       На все добре!

               Доброго вечора!                  Всього найкращого!

               Доброго здоров’я!

               Здрастуйте!

    

         Подяка                     Вибачення                           Звертання

     Дякую!                       Даруйте!                          Скажіть, будь ласка!

     Щиро дякую!            Перепрошую!                  Будьте ласкаві!

     Дуже вдячний!          Вибачте!                          Дозвольте запитати!

     Спасибі!                     Пробачте, будь ласка!    Поясніть, будь ласка!

4 сторінка. «Правила ввічливої людини».

- Діти, а наступна сторінка теж дуже цікава . Ми з вами складемо правила ввічливої людини. Кожен буде виходити, брати ось таку смужку, зачитувати правило та кріпити на сторінку.

-        Слова вітання промовляй чітко і ясно.

-        Не перебивай людину, що розмовляє.

-        Не втручайся в чужу розмову, не вибачившись.

-        Не показуй пальцями на інших.

-        Не забудь зняти шапку, коли заходиш у приміщення.

-        Поступись місцем людям похилого віку.

-        Не забудь вибачитись, коли когось штовхнув.

-        Не забувай першим вітатися зі старшими.

-        Не кричи і не підвищуй голосу, коли розмовляєш.

-        Не  хвались першим, нехай люди тебе похвалять.

-        Не розмахуй руками, коли говориш.

-        Не тримай руки в кишенях під час розмови.

-        Не поспішай першим сісти за стіл.

-        Не розмовляй під час їжі.

-        Не повторюй дуже часто «Я».

-        Не забувай правило: «Спочатку подумай, потім говори».

-        Не передражнюй товаришів.

-        Не вказуй пальцем на будь-кого або на будь-що.

-        Не сідай раніше за старшого без його дозволу.

-        Не забувай зняти шапку, входячи до приміщення.

-        Не роби вигляд в автобусі чи тролейбусі, що не помічаєш людину похилого віку, що стоїть.

-        Не забувай вибачитись, якщо ти кого-небудь ненавмисне штовхнув.

-        До незнайомих і старших звертайся на «Ви».

   

           5 сторінка.      Запитання (бліц-турнір).

-        Ви йдете з товаришем. Він привітався з незнайомою тобі людиною. Чи треба вітатися вам? (Так).

-        Хто вітається першим? (Першим вітається той, хто ввічливіший і вихованіший. Але за сучасним етикетом, першим вітається молодший зі старшим, чоловік із жінкою, учень з учителем, дитина з дорослим).

-        Якщо ви побачили в другому кінці автобуса своїх друзів? Чи треба з ними вітатися? Як це зробити? (Можна привітатись кивком голови).

-        Чи треба вітатись з незнайомою людиною, якщо хочете про щось запитати?. (Так).

-        Якщо вас хтось обганяє, хто вітається першим? (Незалежно від статі, віку і посади вітається першим той, хто обганяє).

-        Чи треба вітатися з продавцями, листоношами? (3 продавцями магазинів, листоношами слід вітатися, якщо ви маєте з ними справу постійно).

-        Чи треба вітатися з тими вчителями, що у вас не ведуть уроки?   ( Є шкільне правило – з усіма вчителями вітайся).

   6 сторінка. «Скринька народної мудрості».

-        Справжня ввічливість полягає в доброзичливому ставленні до людей. (Ж.-Ж. Русо).

-        Жодна причина не вибачає неввічливості. (Т. Шевченко).

-        Ніщо не дається людині так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість.

-        Гостре словечко коле сердечко.

-        Удар забувається, а слово пам’ятається.

    7 сторінка. «Поетична».

     – А тепер хочу перевірити, чи знаєте ви слова ввічливості.

               Розтопить серце всякого

               Сердечне слово…(«Дякую»).

                                  Якщо ти їсти вже не в силах,

                                  То скажеш мамі що? («Спасибі»).

               Зеленіє навіть пень,

               Як почує: («Добрий день»).

                                  Коли згасає сонце у росі

                                  Й зоря лягає лагідно на плечі,

                                  Серед знайомих, рідних голосів

                                  Ми чуємо привітне: («Добрий вечір»).

               Щоб знову зустрітись в годину призначену,

               Щиро кажу я усім: («До побачення»).

    

 IV.   Підсумок заняття.

     – Чому ви сьогодні навчились?

     – Що таке ввічливість?

     – Чи кожна людина може стати ввічливою?

                                  Навчились старших поважать

                                  І малюків не ображать.

                                  Вітатись чемно з усіма –

                                  За вас радію недарма!